понад сто студентських корпорацій
До 1935 року культура студентських корпорацій у Вроцлаві належала до найбагатших і найрізноманітніших у всьому німецькомовному академічному просторі. У Сілезькому університеті імені Фрідріха Вільгельма та в Політехніці існувало понад сто студентських корпорацій найрізноманітнішого спрямування: Corps, Burschenschaften, Landsmannschaften, католицькі об'єднання, гімнастичні, хорові товариства, а також єврейські корпорації.
Особливе становище Вроцлава мало кілька причин. Університет виник у 1811 році внаслідок об'єднання університету у Франкфурті-на-Одері з вроцлавською Леопольдіною. Завдяки цьому до Вроцлава було перенесено старіші студентські традиції. Водночас Вроцлав був культурним прикордонням між Пруссією, Сілезією та Східною Європою. Місто мало сильну католицьку традицію, водночас перебувало під впливом протестантизму й мало одну з найбільших єврейських громад. Так сформувався надзвичайно широкий і плюралістичний ландшафт корпорацій.
До сторіччя університету в 1911 році навіть випустили листівку з кольорами та циркулями всіх вроцлавських корпорацій — знак їхнього високого суспільного статусу.
Деякі з цих будинків стоять і донині
До найважливіших корпорацій Corps належали Corps Borussia Breslau, Corps Silesia Breslau, Corps Lusatia Breslau та Corps Marcomannia Breslau. Ці корпорації були і є частиною Kösener Senioren-Convents-Verband і суттєво формували суспільне життя університету.
Corps і Burschenschaften були набагато більшим, ніж просто студентські клуби за інтересами. Вони формували соціальні мережі, забезпечували політичні й суспільні контакти та значно впливали на академічну еліту Пруссії. Багато професорів, суддів, чиновників та офіцерів самі були членами корпорацій. Об'єднання організовували дебати, лекції, фехтувальні заходи, зустрічі та урочистості. Особливо Corps сприймали себе як школи особистісного характеру, дисципліни та довічних зв'язків.
Культура корпорацій була помітна й у міському середовищі. Багато об'єднань мали власні будинки із залами зустрічей та бібліотеками. Деякі з цих будинків стоять і донині. Академічні ходи та студенти в кольорах корпорацій, звісно, були частиною вигляду цього університетського міста.
Das Abenteuer meiner Jugend
„Лунає перший загальний тост — і одразу п'ятсот диких голосів затягують «Gaudeamus».”
Центральну роль відігравав так званий Zobtenkommers — щорічна зустріч під горою Слєнжа (нім. Zobten). Ця гора стала для вроцлавських корпорацій символічним місцем ідентичності. На цій зустрічі щороку збиралися численні об'єднання на велике святкове дійство з прапорами, кольорами, співом і промовами.
Це свято поєднувало студентські традиції з сілезькою регіональною самосвідомістю, адже гору Слєнжа багато членів корпорацій вважали символом самої Сілезії. Тож зустріч була не лише суспільною подією, а й вираженням спільної ідентичності вроцлавського студентства.
Відомий сілезький письменник Герхарт Гауптман якось описав у своїй книжці «Das Abenteuer meiner Jugend» (Пригода моєї юності) цю зустріч і свій особливий досвід спілкування з вроцлавськими студентами-корпорантами.
„Чим же є неспокій, жага пізнання, потяг шукати, знаходити й винаходити, як не визнанням людської недосконалості.”
Тим, хто хоче дізнатися ще більше про історію корпорацій у Вроцлаві або про цю тему загалом, радимо такі сторінки (джерела німецькою мовою):
Corps Viadrina